![]() |
Найперше велике промислове підприємство в місті засноване в 1871 році як «Головні Паровозні майстерні» станції «Полтава» Харківсько-Миколаївської залізниці, власником якої було Російське акціонерне товариство. У 1881 році державна скарбниця викупила залізницю в акціонерів.
У радянські часи завод став державним підприємством і після капітальної реконструкції «Паровозоремонтних майстерень» у 1929 році підприємство отримало новий статус і стало йменуватися «Полтавський паровозоремонтний завод».
У роки Великої Вітчизняної війни устаткування й персонал заводу були евакуйовані в м. Красноярськ, де у короткі терміни було налагоджене виробництво мінометів, боєприпасів, виготовлялися та обладнувалися бронепоїзди й санітарні потяги, оснащувалися модифікованими двигунами літаки, що надходили за ленд-лізом з США.
При відступі з Полтави у вересні 1943 року практично всі споруди ППРЗ були зруйновані та спалені німецькими окупантами, повністю завод був відновлений лише в 1953 році, хоча довоєнні обсяги виробництва були досягнуті вже у 1949 році.
За майже вікову історію існування паровозоремонтного виробництва, з 1871 по листопад 1963 року, у Полтаві був відремонтований 16 561 локомотив - у тому числі паровози серій А, Н, Ч, Т, Ов, Щ, у передвоєнні роки був освоєний ремонт потужних паровозів серій ИС, ФЕД, З. Після часткової реконструкції на початку 60-х років і відбудови тепловозоремонтного комплексу завод отримав новий статус і відтепер змінив назву на «Полтавський ордена Трудового Червоного Прапора тепловозоремонтний завод ім. О.О. Жданова». У грудні 1963 року із заводського ремонту вийшов перший тепловоз серії ТЕЗ. Загалом до 1984 року було відремонтовано понад 9 тисяч тепловозів цієї серії.
![]() |
З жовтня 1994 року тепловозоремонтний завод у Полтаві - акціонерне товариство відкритого типу.
За останнє десятиріччя, починаючи з 1997 року, заводчанами освоєний ремонт принципово нових для підприємства серій тепловозів - пасажирського ТЕП70, вантажного 2ТЕ116, маневрових ТЕМ7 і ТГМ6. Крім того, на заводі здійснюється комплексна модернізація, у тому числі із заміною силових установок, таких тепловозів як ЧМЕ3, 2ТЕ10М, 2ТЕ10, 2М62, ТЕМ7. Ремонтуються вагоноуповільнювачі для сортувальних гірок КВ-2 і КВ-3.
Усього за роки існування підприємства полтавчанами відремонтовано близько 35 тисяч локомотивів.
Ділове співробітництво зв'язує Полтавський тепловозоремонтний завод з галузевими підприємствами України, Росії, країн Співдружності, ЄС, Монголії та інших країн. Власне ливарне виробництво й механообробні цехи, що оснащені потужним верстатним парком, сучасні технології й серйозні вимоги до якості продукції, що випускає підприємство - все це сприяє успішному розвитку машинобудівної бази заводу. Одним з пріоритетних напрямків діяльності підприємства є виготовлення запасних частин для тепловозоремонтного виробництва. На сьогодні освоєно виробництво понад 170 найменувань цієї продукції, що користується стійким попитом у наших партнерів.
![]() |
Трудові успіхи й досягнення заводчан неодноразово відзначалися високими нагородами. У 1949 році Полтавський паровозоремонтний завод Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
За вагомі трудові показники й високу культуру виробництва колектив неодноразово відзначався Грамотами й Дипломами Міністерства Шляхів Сполучення СРСР, за підсумками Всесоюзного соціалістичного змагання завод отримував перехідний Червоний прапор МШС СРСР і ЦК профспілки працівників залізничного транспорту. Заслуги заводських раціоналізаторів і винахідників відзначені дипломами ВДНГ СРСР.
У 2002 році ВАТ «Тепловозоремонтний завод» нагороджений Дипломом лауреата Міжнародного академічного рейтингу популярності і якості «Золота фортуна». У 2004 році Національний Експоцентр України визнав колектив заводу переможцем у номінації «Підприємство поза конкуренцією», у грудні 2004 року журі Міжнародного конкурсу «Золота торгівельна марка» присудило підприємству звання переможця цього престижного конкурсу. Сьогодні особлива увага приділяється підвищенню кваліфікаційного рівня персоналу - уперше в Україні на заводі створюється навчальний центр, причому підготовку у ньому будуть проходити не тільки полтавські тепловозоремонтники, але й фахівці інших галузевих підприємств. Чимала частина прибутку підприємства вкладається у розвиток соціальної інфраструктури - літній відпочинок заводчани проводять на власній базі «Тепловозоремонтник» у с. Шилівка Решетилівського району та у с. Кирилівка Запорізької області на березі Азовського моря, де побудовані котеджі для сімейного відпочинку.
![]() |











